1. Словник української мови в 11 томах

злорадість

ЗЛОРА́ДІСТЬ, дості, ж., рідко. Те саме, що злора́дство.

[Гебрей (повний лютості і злорадості):] Я! Що зробив би я? Розруйнував би усі ті храми ваші й піраміди! (Л. Укр., II, 1951, 246);

Перемогли недруги— Марко із Теклею. Тепер нап’ються злорадістю. В Саньки душа горить, волає помсти (Горд., Дівчина.., 1954, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злорадість — злора́дість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. злорадість — -дості, ж., рідко. Те саме, що злорадство. Великий тлумачний словник сучасної мови