злорадіти

ЗЛОРАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Виявляти злорадство.

В останні дні Харкевич не часто думав про Рудя. Думки були зайняті справою, яку доручили йому. Але, зустрічаючи Рудя, він потай злорадів і внутрішньо посміхався (Голов., Тополя.., 1965, 246);

Не злорадів [Б. Шоу] з приводу невдач тієї чи іншої вистави, він вболівав душею за сценічне втілення Шекспіра і сам важко переживав невдачі (Рад. літ-во, 3, 1964, 103).