злотистий

ЗЛОТИ́СТИЙ, а, е, поет. Те саме, що золотистий.

І вабило яснеє сонце злотисте Співця з його смутної хати (Л. Укр., І, 1951, 345);

Бджілки злотисті В квітах літають, Роси перлисті З трав опадають (Рильський, І, 1960, 108);

Володимирську гірку хтось наче оббризкав фарбами — злотистими, жовтавими, зелено-бурими (М. Ол., Леся, 1960, 86).

Значення в інших словниках

1. злотистий — злоти́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. злотистий — -а, -е, поет. Те саме, що золотистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злотистий — Злотистий, -а, -е Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.  Словник української мови Грінченка