злотистий
ЗЛОТИ́СТИЙ, а, е, поет. Те саме, що золотистий.
І вабило яснеє сонце злотисте Співця з його смутної хати (Л. Укр., І, 1951, 345);
Бджілки злотисті В квітах літають, Роси перлисті З трав опадають (Рильський, І, 1960, 108);
Володимирську гірку хтось наче оббризкав фарбами — злотистими, жовтавими, зелено-бурими (М. Ол., Леся, 1960, 86).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me