злотистий

ЗЛОТИ́СТИЙ, а, е, поет. Те саме, що золотистий.

І вабило яснеє сонце злотисте Співця з його смутної хати (Л. Укр., І, 1951, 345);

Бджілки злотисті В квітах літають, Роси перлисті З трав опадають (Рильський, І, 1960, 108);

Володимирську гірку хтось наче оббризкав фарбами — злотистими, жовтавими, зелено-бурими (М. Ол., Леся, 1960, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злотистий — злоти́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. злотистий — -а, -е, поет. Те саме, що золотистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злотистий — Злотистий, -а, -е Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507. Словник української мови Грінченка