1. Словник української мови в 11 томах

злотий

ЗЛО́ТИЙ¹, а, е, поет.

1. Зробл. із золота;

// Який має в собі золото як складову частину.

2. перен. Який своїм кольором нагадує золото.

Злотий місяць в синім небі Любим промінням леліє (Л. Укр., IV, 1954, 111).

3. перен. Дуже гарний; чудовий.

Всі злоті сни мої стають мов дійсність (Фр., XIII, 1954, 77).

ЗЛО́ТИЙ², того, ч.

1. Грошова одиниця в Польщі.

Косінський умів перелічувати добра Острозького. Навіть дзвенить у вухах переливчастий дзвін отих мільйонів злотих (Ле, Наливайко, 1957, 46);

Я не знаю, де… роздобути для мене двадцять п’ять злотих (Вільде, Наші батьки.., 1946, 9).

2. заст. На Правобережній Україні — місцева назва монети вартістю 15 копійок.

— Гроші круглі: їй-богу, й не зоглядишся, як і розкотяться; шаг за шагом, п’ятак за п’ятаком, злотий за злотим (Н.-Лев., III, 195В, 173);

Ніхто не втримувався, щоб не кинути в її карнавку злотого (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злотий — Зло́тий: — польська грошова одиниця, срібна монета; з 1564 р. дорівнював 30 грошам польським; в перші десятиліття панування Австрії в Галичині знаходився в обігу паралельно з австрійським гульденом [44-2] Злотий ринський: — див. гульден [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. злотий — зло́тий 1 прикметник зроблений з золота; золотавий; гарний, чудовий поет. зло́тий 2 іменник чоловічого роду грошова одиниця Польщі Орфографічний словник української мови
  3. злотий — I -а, -е, поет. 1》 Зробл. із золота. || Який має в собі золото як складову частину. 2》 перен. Який своїм кольором нагадує золото. 3》 перен. Дуже гарний; чудовий. II -того, ч. 1》 Грошова одиниця в Польщі – 100 грошів. 2》 заст. На Правобережній Україні – місцева назва монети вартістю 15 копійок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злотий — злотий золотий (ст) ◊ злотий хлоп → хлоп ◊ злота зу́па → зупа ◊ маму́нцю злота → мамунця Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. злотий — зло́тий (польс. zloty – золотий) грошова одиниця Польської Народної Республіки, поділяється на 100 грошів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. злотий — 1. з. пол., пол. монетарна одиниця, виникла бл. 1500 як срібний відповідник золотого дуката, рівна 30 грошам; у вигляді срібної монети карбована (з перервами) у 1564-1841; під рос. окупацією назва 15 копійок; 2. осн. монетарна одиниця Польщі з 1924, 1 з. = 100 грошам. Універсальний словник-енциклопедія
  7. злотий — ЗЛО́ТИЙ заст. (грошова одиниця), ЗОЛОТИ́Й заст., ЗЛОТ заст., ЗЛОТКІ́ВЕЦЬ діал., ЗЛОТКІ́ВКА діал. Гриць розтулив кулак і показав чотири злотих (С. Добровольський); — Поклади бідній циганці на руку золотого, я тобі ще більше правди скажу (І. Словник синонімів української мови
  8. злотий — рос. злотый грошова одиниця Польщі, дорівнює 100 грошам. Eкономічна енциклопедія
  9. злотий — Злотий, -ого м. = злот. Сто злотих не гроші, а мужик не брат. Ном. № 1278. А той чоловік дав йому злотого грошей. Рудч. Ск. II. 154. Словник української мови Грінченка