злоточолий

ЗЛОТОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має обрамлення золотистого кольору.

Шепоче щось горох квасолі, гарячий день вітає птах, і соняшники злоточолі поважно хиляться в вітрах (Сос., Зел. світ, 1949, 138).

Значення в інших словниках

1. злоточолий — злоточо́лий прикметник поет.  Орфографічний словник української мови
2. злоточолий — -а, -е, поет. Який має обрамлення золотистого кольору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злоточолий — ЗЛОТОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Те саме, що золоточо́лий. Шепоче щось горох квасолі, гарячий день вітає птах, і соняшники злоточолі поважно хиляться в вітрах (В. Сосюра); – Веселко, веселко, чи маєш свого Києва?...  Словник української мови у 20 томах