злочинність
ЗЛОЧИ́ННІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до злочи́нний.
Чого вони [греки] прийшли сюди?.. Тепер ось ідуть, як засуджені до страти, беззбройні, зганьблені, мовби вперше відчувши приреченість і злочинність своєї справи (Гончар, II, 1959, 65).
2. Наявність злочину (у 1 знач.).
Через те, що мірою життя є добро, а не зло, щезнуть безумство, ненажерливість, зарозумілість, злочинність і моральне здичавіння (Довж., III, 1960, 71);
Боротьба з правопорушниками, із злочинністю в нашій країні — це не скороминуща кампанія, а повсякденна і кропітка робота всіх радянських людей, організацій і установ (Наука.., 2, 1960, 11).
Словник української мови (СУМ-11)