злочинно

ЗЛОЧИ́ННО. Присл. до злочи́нний.

[Шевченко:] Злочинно його поміщик в рекрути віддав, Він син вдови (Коч., III, 1956, 188);

Злочинно перебути в неволі хоч одну ніч, коли перед тобою розчинено двері в світ (Ю. Янов., II, 1954, 48).

Значення в інших словниках

1. злочинно — злочи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. злочинно — Присл. до злочинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови