1. Словник української мови в 11 томах

злочинно

ЗЛОЧИ́ННО. Присл. до злочи́нний.

[Шевченко:] Злочинно його поміщик в рекрути віддав, Він син вдови (Коч., III, 1956, 188);

Злочинно перебути в неволі хоч одну ніч, коли перед тобою розчинено двері в світ (Ю. Янов., II, 1954, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злочинно — злочи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. злочинно — Присл. до злочинний. Великий тлумачний словник сучасної мови