злішати
ЗЛІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати злим або злішим.
Та й тойді [тоді] ж творилось! Аж злішаю, як згадаю… (Шевч., І, 1963, 298);
— Говори, не тягни ж! — злішає Митрофан (Стельмах, II, 1962, 96).
Словник української мови (СУМ-11)ЗЛІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати злим або злішим.
Та й тойді [тоді] ж творилось! Аж злішаю, як згадаю… (Шевч., І, 1963, 298);
— Говори, не тягни ж! — злішає Митрофан (Стельмах, II, 1962, 96).
Словник української мови (СУМ-11)