Словник української мови в 11 томах

змегелити

ЗМЕГЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал.

1. Жадібно з’їсти (перев. про тварин).

Йонька зайшов у чиєсь подвір’я на самому краю хутора, побудив собак, вони скажено рвалися із ланцюгів, готові змегелити Йоньку разом із кожушиною (Тют., Вир, 1964, 89).

2. перен. Знищити.

— Був авторитет, а загув… Сагайдак із своїми доярками його змегелив. Чув, яку свиню підклали? (Добр., Тече річка.., 1961, 215).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. змегелити — змеге́лити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. змегелити — див. їсти  Словник синонімів Вусика
  3. змегелити — -лю, -лиш, док., перех., діал. 1》 Жадібно з'їсти (перев. про тварин). 2》 перен. Знищити.  Великий тлумачний словник сучасної мови