змельнути

ЗМЕЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Моргнути.

Грицько замовчав, він ждав одказу від Василя, а той, лежачи животом на землі і підперши голову руками,— і не змельне — все дивиться на Ратієвщину (Мирний, IV, 1955, 25).

◊ Не змельне́ ніку́ди хто — пильно, не відводячи очей, дивиться хтось на кого-, що-небудь.

Очі в нього іскрять, і не змельне він нікуди ними — все дивиться на свого товариша (Мирний, III, 1954, 185).

Значення в інших словниках

1. змельнути — змельну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. змельнути — -ну, -неш, док., діал. Моргнути. Не змельне нікуди хто — пильно, не відводячи погляду, дивиться хтось на кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змельнути — Змельну́ти, -ну́, -не́ш гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп'яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. Мир. ХРВ. II. 76.  Словник української мови Грінченка