змелювати

ЗМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ЗМОЛО́ТИ, змелю́, зме́леш, док., перех. і без додатка.

1. Подрібнювати, перетворюючи що-небудь на борошно або порошок; молоти.

Поніс він ту пшеницю десь далеко до млина, змолов (Н.-Лев., III, 1956, 284);

Їздили сюди переважно літні люди. Не стільки змелють, як поштовхаються біля млина, щось нове почують (Хижняк, Тамара, 1959, 41);

*Образно. Уже давно рожеві сни Безжалісні змололи жорна (Перв., І, 1958, 90).

2. тільки док., фам. Сказати що-небудь недоладне, недоречне.

— Ти розсердився вже, Тарасе? Я дурна, змолола щось, а потім самій стало сором (Вас., II, 1959, 372).

3. тільки док., фам. З’їсти все, нічого не залишивши.

— Ану,— озвавсь Дем’ян,— потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який… — Хіба один…— промовив Клим ліниво, Посилкувався і змолов (Гл., Вибр., 1957, 212).

Значення в інших словниках

1. змелювати — зме́лювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. змелювати — -юю, -юєш, недок., рідко, змолоти, змелю, змелеш, док., перех. і без додатка. 1》 Подрібнювати, перетворюючи що-небудь на борошно або порошок; молоти. 2》 тільки док., фам. Сказати що-небудь недоладне, недоречне. 3》 тільки док., фам. З'їсти все, нічого не залишивши.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змелювати — МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док.  Словник синонімів української мови