зметаний
ЗМЕ́ТАНИЙ, а, е, крав. Дієпр. пас. мин. ч. до змета́ти.
◊ Зме́таний на живу́ ни́тку — зшитий як-небудь, аби трималося.
Увечері тілько Василь сам про себе лаяв одежу, що на його вже не пригодилася та чимало і зносилася: рукава трохи не доходили до ліктів, стан насеред спини, одна пола розірвана зметана на живу нитку (Мирний, IV, 1955, 117).
Словник української мови (СУМ-11)