зметати
ЗМЕТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., крав. Зшити що-небудь великими стібками, готуючи до примірки.
— А хто вам, мамо, плаття покроїв і зметав? (Логв., Давні рани, 1961, 151).
◊ Змета́ти на живу́ ни́тку — зшити як-небудь, аби трималося.
Словник української мови (СУМ-11)