зметикувати

ЗМЕТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. і без додатка, розм. Док. до метикува́ти.

Данилко зразу зметикував причину батькового хвилювання (Панч, Синів.., 1959, 58);

Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого (Грим., Незакінч. роман, 1962, 25).

Значення в інших словниках

1. зметикувати — зметикува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зметикувати — див. зрозуміти  Словник синонімів Вусика
3. зметикувати — -ую, -уєш, перех. і без додатка, розм. Док. до метикувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зметикувати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови