змикнути

ЗМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відскочити вбік.

Хотів ударити чорта, а той змикнув, і кий ударився об камінь (Чуб., І, 1872, 46).

Значення в інших словниках

1. змикнути — змикну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. змикнути — -ну, -неш, док., діал. Відскочити вбік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змикнути — Змикну́ти, -ну́, -не́ш гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь. Чуб. І. 46.  Словник української мови Грінченка