змилосердитися

ЗМИЛОСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док., над ким і без додатка. Виявити милосердя, ласку до кого-небудь.

[Явдоха:] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись? куди приткнутися? (Мирний, V, 1955, 138);

— Скинь автомат, на час роботи дозволяю,— змилосердився подоляк, всідаючись зручніше в сідлі. Йона не прийняв милосердя.— Хай той скидає, кому він важкий (Гончар, III, 1959, 417);

// без додатка. Зглянутися на чиєсь прохання.

Тимоха все просить [грошей] та аж до ніг припадає. Батько змилосердивсь, наміривсь йому дать четвертака (Кв.-Осн., II, 1956, 259).

Значення в інших словниках

1. змилосердитися — змилосе́рдитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. змилосердитися — дк., (над ким) змилуватися, змилоститися, зласкавитися, (на кого) зглянутися, пожаліти кого; фр. пожалитися <н. пожалься, Боже = помилуй, Господи>.  Словник синонімів Караванського
3. змилосердитися — -джуся, -дишся, док., змилосерджуватися, -уюся, -уєшся, недок., над ким і без додатка. Виявити милосердя, ласку до кого-небудь. || без додатка. Зглянутися на чиєсь прохання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. змилосердитися — ПОЖАЛІ́ТИ кого, рідко чого (відчути жалість, співчуття до когось; не завдати шкоди, кривди комусь), ПОЖА́ЛУВАТИ, ЗГЛЯ́НУТИСЯ (ІЗГЛЯ́НУТИСЯ) (ЗОГЛЯ́НУТИСЯ) на кого, над ким і без додатка, ЗЖА́ЛИТИСЯ над ким, ПОЖАЛКУВА́ТИ, ПОШКОДУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. змилосердитися — Змилосердитися, -джуся, -дишся гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.  Словник української мови Грінченка