змилостивитися

ЗМИ́ЛОСТИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. зми́лости́вляться; і ЗМИ́ЛОСТИ́ТИСЯ, зми́лощу́ся, зми́лости́шся, док., без додатка і над ким. Виявити милість, ласку до кого-небудь.

Просився [Сеспель] на ночівлю, надіявся, що десь, може, змилостивляться, як жебракові, подадуть шматок (Збан., Сеспель, 1961, 308);

Люди почали умовляти старосту, щоб змилостивився над чоловіком (Стельмах, І, 1962, 171).

Значення в інших словниках

1. змилостивитися — зми́лости́витися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. змилостивитися — -влюся, -вишся; мн. змилостивляться і змилоститися, змилощуся, змилостишся, док., без додатка і над ким. Виявити милість, ласку до кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змилостивитися — ПОЖАЛІ́ТИ кого, рідко чого (відчути жалість, співчуття до когось; не завдати шкоди, кривди комусь), ПОЖА́ЛУВАТИ, ЗГЛЯ́НУТИСЯ (ІЗГЛЯ́НУТИСЯ) (ЗОГЛЯ́НУТИСЯ) на кого, над ким і без додатка, ЗЖА́ЛИТИСЯ над ким, ПОЖАЛКУВА́ТИ, ПОШКОДУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови