змовитися —
змо́витися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
змовитися —
[змовиетиес'а] -оўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -оўл'ац':а; нак. -оўс'а, -оўтеис'а
Орфоепічний словник української мови
змовитися —
див. змовлятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
змовитися —
ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
змовитися —
Змовля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44.
Словник української мови Грінченка