змовка

ЗМО́ВКА, и, ж., розм., рідко.

1. Те саме, що змо́ва 2.

У нас була змовка наперед, то й пішли вдвох красти (Сл. Гр.).

2. Розмова, мова.

Показується Сербин. [Іван:] О! Про вовка змовка, а вовк із-за гори!.. (Вас., III, 1960, 16).

Значення в інших словниках

1. змовка — змо́вка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. змовка — -и, ж., розм., рідко. 1》 Те саме, що змова 2). 2》 Розмова, мова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змовка — ДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВА, ЗМО́ВА рідше, УГО́ДА (ВГО́ДА), ЗЛА́ГОДА, УСТАНО́ВА розм., НАМО́ВА розм., ЗМО́ВКА розм. рідше, ВИМО́ВА діал. По всіх питаннях було досягнуто домовленості (А.  Словник синонімів української мови
4. змовка — Змо́вка, -ки ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти. Новомоск. у. (Залюбовск.)  Словник української мови Грінченка