змордувати

ЗМОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до мордува́ти.

— Ху-ху!.. — сказав Семен, здіймаючи шапку та витираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111);

Наприкінці м’ясниць одужала Катря. Трудно було одужувати: змучила недуга.., до того ж журба змордувала: все за Юхимом побивалася (Головко, IІ, 1957, 366).

Значення в інших словниках

1. змордувати — змордува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. змордувати — -ую, -уєш, перех. Док. до мордувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змордувати — Змордувати, -ду́ю, -єш гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.  Словник української мови Грінченка