змордувати
ЗМОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до мордува́ти.
— Ху-ху!.. — сказав Семен, здіймаючи шапку та витираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111);
Наприкінці м’ясниць одужала Катря. Трудно було одужувати: змучила недуга.., до того ж журба змордувала: все за Юхимом побивалася (Головко, IІ, 1957, 366).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змордувати — змордува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- змордувати — -ую, -уєш, перех. Док. до мордувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змордувати — Змордувати, -ду́ю, -єш гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32. Словник української мови Грінченка