змордувати
Змордувати, -ду́ю, -єш
гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змордувати — змордува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- змордувати — -ую, -уєш, перех. Док. до мордувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змордувати — ЗМОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до мордува́ти. — Ху-ху!.. — сказав Семен, здіймаючи шапку та витираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111); Наприкінці м’ясниць одужала Катря. Словник української мови в 11 томах