зморхлий

ЗМО́РХЛИЙ, а, е, розм. Який став зморшкуватим, покрився зморшками.

Побачивши сиву, змерхлу матір, відчула [дочка] невимовний жаль: якою самотньою доживає мати віку… (Ле, Хмельницький, І, 1957, 61);

// Скручений, зморщений.

Стояв дебелий дуб в торішньому, у висохлому листі: жовтогаряче, зморхле й неживе, воно ще опадати не хотіло! (Голов., Поезії, 1955, 42).

Значення в інших словниках

1. зморхлий — змо́рхлий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зморхлий — -а, -е, розм. Який став зморшкуватим, покрився зморшками. || Скручений, зморщений.  Великий тлумачний словник сучасної мови