змочений

ЗМО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до змочи́ти.

Кругле лице її було змочене дощем (Мирний, IV, 1955, 90);

— Ранки загояться до завтра. Прикладатиму марлю, змочену в пеніциліні, і все буде гаразд (Донч., V, 1957, 341);

Біля калюжі на щедро змоченій землі Марія помітила широкі сліди від гусениць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).

2. у знач. прикм. Який змочився; мокрий, вологий.

Він з-під ската землю змочену кидає на шлях, вигортає на обочину в травах-споришах… (Гонч., Вибр., 1959, 219);

Дощ не переставав. Змочена одежа холодила тіло (Шиян, Вибр., 1947, 32).

Значення в інших словниках

1. змочений — змо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. змочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до змочити. 2》 у знач. прикм. Який змочився; мокрий, вологий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змочений — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм.  Словник синонімів української мови