змочений
ЗМО́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до змочи́ти.
Кругле лице її було змочене дощем (Мирний, IV, 1955, 90);
— Ранки загояться до завтра. Прикладатиму марлю, змочену в пеніциліні, і все буде гаразд (Донч., V, 1957, 341);
Біля калюжі на щедро змоченій землі Марія помітила широкі сліди від гусениць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).
2. у знач. прикм. Який змочився; мокрий, вологий.
Він з-під ската землю змочену кидає на шлях, вигортає на обочину в травах-споришах… (Гонч., Вибр., 1959, 219);
Дощ не переставав. Змочена одежа холодила тіло (Шиян, Вибр., 1947, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змочений — змо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- змочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до змочити. 2》 у знач. прикм. Який змочився; мокрий, вологий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змочений — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови