змужнілість

ЗМУЖНІ́ЛІСТЬ, лості. Стан за знач. змужні́лий 2, 3.

Кількісні і якісні зміни в будові й функції органів безперервно удосконалюються від народження дитини до її змужнілості (Шк. гігієна, 1954, 23);

1878 року він [І. Франко] перекладає на українську мову окремі розділи «Капіталу» К. Маркса. Цей рік взагалі був роком творчої змужнілості й повного розквіту його генія (Тич., III, 1957, 166).

Значення в інших словниках

1. змужнілість — змужні́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. змужнілість — -лості. Стан за знач. змужнілий 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови