змурований

ЗМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змурува́ти.

Були ж ми і в Святогорськім І церков бачили, змуровану Самборським, І плавали в ридвані на Донці (Г.-Арт., Байки.., 1958, 144);

Пройшло [солдатське серце] — і теплом своїм добрим зогріло.. Красуні Варшави розтерзане тіло, Змуровані чехом старі городи (Бажан, Роки, 1957, 257).

Значення в інших словниках

1. змурований — змуро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. змурований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до змурувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови