1. Словник української мови в 11 томах

змурований

ЗМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змурува́ти.

Були ж ми і в Святогорськім І церков бачили, змуровану Самборським, І плавали в ридвані на Донці (Г.-Арт., Байки.., 1958, 144);

Пройшло [солдатське серце] — і теплом своїм добрим зогріло.. Красуні Варшави розтерзане тіло, Змуровані чехом старі городи (Бажан, Роки, 1957, 257).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змурований — змуро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. змурований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до змурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови