зміїтися
ЗМІЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок.
1. Тягнутися, стелитися хвилястою, звивистою смугою, лінією; звиватися.
Димок з папіроски зміїться в повітрі (Коцюб., II, 1955, 412);
Крута і звивиста дорога весь час зміїлася вздовж Ляториці (Жур., Вечір.., 1958, 265).
2. перен. Прохоплюватися, непомітно з’являтися і зникати (перев. про посмішку і т. ін.).
По її нафарбованих губах зміїлася ледь вловима посмішка (Загреб., Європа 45, 1959, 125);
В його голосі зміїлася іронія (Речм., Твій побратим, 1962, 22).
Словник української мови (СУМ-11)