зміїтися

ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Звившись гадюкою, пославсь (шлях) од великого села Пісок аж до славного колись Ромодану (Панас Мирний); Оце тая стежечка Ізвивається (І. Франко); Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода — Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (пісня); Крута і звивиста дорога весь час зміїлася вздовж Ляториці (С. Журахович); Від хутірця один шлях вився — увивався до.. гаю (Марко Вовчок); І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава (З. Тулуб); Із заходу на схід петлював маленький струмок (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. зміїтися — змії́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зміїтися — див. звиватися  Словник синонімів Вусика
3. зміїтися — -їться, недок. 1》 Тягнутися, стелитися хвилястою, звивистою смугою, лінією; звиватися. 2》 перен. Прохоплюватися, непомітно з'являтися і зникати (перев. про посмішку і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зміїтися — ЗМІЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок. 1. Тягнутися, стелитися хвилястою, звивистою смугою, лінією; звиватися. Димок з папіроски зміїться в повітрі (Коцюб., II, 1955, 412); Крута і звивиста дорога весь час зміїлася вздовж Ляториці (Жур., Вечір.., 1958, 265). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах