знайдений

ЗНА́ЙДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знайти́.

На другий день його коні і екіпаж були знайдені в горах, а сам він без сліду зник… (Моє життя в мист., 1955, 160);

Шумлять життям простори, У недрах знайдені скарби земні (Дор., Єдність, 1950, 11);

Щоб знайти сузір’я, треба поступово переходити від одного вже знайомого сузір’я до іншого, ще не знайденого (Астр., 1956, 12);

Радянська влада є шлях до соціалізму, знайдений масами трудящих і тому — вірний і тому — непереможний (Ленін, 29, 1951, 217);

// зна́йдено, безос. присудк. сл.

На Керченському півострові ще раніше знайдено кілька невеликих родовищ нафти (Наука.., 5, 1960, 30);

Місяців через півтора прийшла у волость звістка, що в полі, біля шляху, знайдено замерзлого чоловіка, а був то дядько Тимоха… (Гр., І, 1963, 290);

[Пані Кіттельгавсова:] Батько його служив при уряді сорок літ і ніколи найменшої провини за ним не знайдено (Л. Укр., IV, 1954, 236).

Словник української мови (СУМ-11)