знайда

ЗНА́ЙДА, и, ч. і ж., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання.

Його лице було зовсім не подібне до тамтих,— певно, се був якийсь знайда (Фр., VIII, 1952, 342);

Він усміхнувся дівчинці, вийняв цукерку і дав їй. Цукерка трохи заспокоїла маленьку знайду (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 382).

Значення в інших словниках

1. знайда — зна́йда іменник чоловічого або жіночого роду, істота дитина-підкидьок розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. знайда — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. знайда — -и, ч. і ж., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. знайда — ПІДКИ́ДЬОК (дитина, яку підкинули комусь на виховання), ПІДКИ́ДЬКО рідше, ЗНА́ЙДА розм., НА́ЙДА розм. Звисло небо сумне, Запечалилась даль, Мов дитини-підкидька І небові жаль (Ю. Гойда); Нужда від малечку, від дитинства... Погорда, штовханці, побої...  Словник синонімів української мови
5. знайда — Знайда, -ди об. Найденышъ.  Словник української мови Грінченка