знай
ЗНАЙ.
1. част. Уживається перев. при дієсловах для підкреслення інтенсивності і безперервності дії.
Люди знай їздили по шляху: настала саме гаряча пора возовиці (Мирний, І, 1949, 413).
2. у знач. спол., діал. Ніби, мов.
А та твоя стара неня Укриє коверцем, Знай зозуля синим пюром [синім пером] — Все лихо загоїть (Федьк., І, 1960, 382).
Словник української мови (СУМ-11)