знайомо

ЗНАЙО́МО. Присл. до знайо́мий 1.

Із кузні пахучим димом Так знайомо дихнуло горно (Забашта, Нові береги, 1950, 47);

Біля колодязя Олянчина мати тягне воду. І так знайомо рипить крутілка (Головко, І, 1957, 383).

Значення в інших словниках

1. знайомо — знайо́мо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. знайомо — Присл. до знайомий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови