1. Словник української мови в 11 томах

знайомо

ЗНАЙО́МО. Присл. до знайо́мий 1.

Із кузні пахучим димом Так знайомо дихнуло горно (Забашта, Нові береги, 1950, 47);

Біля колодязя Олянчина мати тягне воду. І так знайомо рипить крутілка (Головко, І, 1957, 383).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знайомо — знайо́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знайомо — Присл. до знайомий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови