значливо
ЗНАЧЛИ́ВО. Присл. до значли́вий.
Коли люди, зібравшись до гурту обміркувати якусь селянську турботу, починають говорити, як ведеться, перші — своє, другі — інше, Проць уважно слухатиме перших, ще уважніше — других, значливо похитуватиме малою, схожою на дозрілу моркву головою: «Ага… Так…» (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 40).
Словник української мови (СУМ-11)