знебарвлений
ЗНЕБА́РВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеба́рвити.
2. у знач. прикм. Який став безбарвним, втратив яскравість кольору.
Хай спливає в потоках осінній знебарвлений лист (Перв., І, 1958, 217);
Місячна ніч над полями, знебарвлений краєвид (Ю. Янов., II, 1954, 232).
Словник української мови (СУМ-11)