Словник української мови в 11 томах

знебарвлюватися

ЗНЕБА́РВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗНЕБА́РВИТИСЯ, иться; мн. знеба́рвляться; док.

1. Ставати безбарвним, втрачаючи яскравість кольору.

Тривалу хімічну дію світла ми спостерігаємо при вицвітанні фарб, яке найчастіше полягає в окисленні красильної речовини. При цьому фарби знебарвлюються тільки протягом того часу, поки на них діє світло (Курс фізики, III, 1956, 347).

2. перен. Ставати менш виразним і т. ін.

У духовному поступі людства прогресивні ідеї минулого не розчиняються в нових, не знебарвлюються, а зберігають свою самобутність, неповторність (Вітч., 3, 1964, 119);

В інституті, в гурті талановитих юнаків, які зібралися з усієї країни, Геннадій відразу якось стушувався і знебарвився (Вол., Місячне срібло, 1961, 16).

3. тільки недок. Пас. до знеба́рвлювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. знебарвлюватися — знеба́рвлюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. знебарвлюватися — -юється, недок., знебарвитися, -иться; мн. знебарвляться; док. 1》 Ставати безбарвним, втрачаючи яскравість кольору. 2》 перен. Ставати менш виразним і т. ін. 3》 тільки недок. Пас. до знебарвлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знебарвлюватися — ЛИНЯ́ТИ (втрачати свіжість первісного кольору), ВИЦВІТА́ТИ, ЗНЕБА́РВЛЮВАТИСЯ підсил.; ВИГОРЯ́ТИ (ВИГОРА́ТИ рідше) (під впливом сонячного проміння). — Док.: ви́линяти, полиня́ти, ви́цвісти, знеба́рвитися, ви́горіти.  Словник синонімів української мови