знебарвлюватися

ЛИНЯ́ТИ (втрачати свіжість первісного кольору), ВИЦВІТА́ТИ, ЗНЕБА́РВЛЮВАТИСЯ підсил.; ВИГОРЯ́ТИ (ВИГОРА́ТИ рідше) (під впливом сонячного проміння). — Док.: ви́линяти, полиня́ти, ви́цвісти, знеба́рвитися, ви́горіти. Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють (Т. Шевченко); Чорнило вицвітає від часу, повітря і сонця (С. Скляренко); Від дії ультразвуку знебарвлюється багато органічних барвників (з газети); Дні коротшали, холоднішало, небесні голубі полотна все більше вигорали й сірішали (Є. Гуцало); Найбільше мене непокоїли мої штани, які зовсім вигоріли на сонці й стали рудими (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. знебарвлюватися — знеба́рвлюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. знебарвлюватися — -юється, недок., знебарвитися, -иться; мн. знебарвляться; док. 1》 Ставати безбарвним, втрачаючи яскравість кольору. 2》 перен. Ставати менш виразним і т. ін. 3》 тільки недок. Пас. до знебарвлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знебарвлюватися — ЗНЕБА́РВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗНЕБА́РВИТИСЯ, иться; мн. знеба́рвляться; док. 1. Ставати безбарвним, втрачаючи яскравість кольору. Тривалу хімічну дію світла ми спостерігаємо при вицвітанні фарб, яке найчастіше полягає в окисленні красильної речовини.  Словник української мови в 11 томах