знебулий
ЗНЕБУ́ЛИЙ, а, е, діал. Який виснажився, знесилився, стомившись від чого-небудь.
Цілу ніч я потім кидавсь Змучений, зовсім знебулий, На соломі — бо перини Не було в Ураки в хаті (Л. Укр., IV, 1954, 175).
Словник української мови (СУМ-11)ЗНЕБУ́ЛИЙ, а, е, діал. Який виснажився, знесилився, стомившись від чого-небудь.
Цілу ніч я потім кидавсь Змучений, зовсім знебулий, На соломі — бо перини Не було в Ураки в хаті (Л. Укр., IV, 1954, 175).
Словник української мови (СУМ-11)