зневажний
ЗНЕВА́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що знева́жливий.
Параска найшла дошкульне місце, помстилася синові за зневажне ставлення до хатніх (Горд., II, 1959, 217);
Це тут його [О. Пушкіна] кипуча мова Напівмілорда Воронцова Затаврувала на віки Зневажним помахом руки (Рильський, Наша сила, 1952, 91).
Словник української мови (СУМ-11)