знемагання

ЗНЕМАГА́ННЯ, я, с. Стан за знач. знемага́ти 1, 3.

Може бути, що він трохи знемагає. Але здається їй, що те знемагання повинно ще вчора проминути (Март., Тв., 1954, 336).

Значення в інших словниках

1. знемагання — знемага́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. знемагання — -я, с. Стан за знач. знемагати 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови