Словник української мови в 11 томах

знесамовитіти

ЗНЕСАМОВИ́ТІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати несамовитим, надто збудженим, схвильованим.

Хтось.. осадив його спокійним жартом: — Годі тобі, друже., — Хома знесамовитів на таке блюзнірство (Гончар, III, 1959, 405).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. знесамовитіти — знесамови́тіти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. знесамовитіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати несамовитим, надто збудженим, схвильованим.  Великий тлумачний словник сучасної мови