знесамовитіти
ЗНЕСАМОВИ́ТІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати несамовитим, надто збудженим, схвильованим.
Хтось.. осадив його спокійним жартом: — Годі тобі, друже., — Хома знесамовитів на таке блюзнірство (Гончар, III, 1959, 405).
Словник української мови (СУМ-11)