знесилля

ЗНЕСИ́ЛЛЯ, я, с. Стан повного безсилля від утоми, виснаження і т. ін.

Вже й Пилип-з-Конопель настрілявся та нарубався до знесилля, а кінця бойовищу не було й не було (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 388);

Затужавіла земля — лопатка не йде, із сили вибивається мати. Від знесилля заплакала (Горд., II, 1959, 8).

Значення в інших словниках

1. знесилля — знеси́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. знесилля — див. безсилля; слабість  Словник синонімів Вусика
3. знесилля — -я, с. Стан повного безсилля від утоми, виснаження і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. знесилля — Знеси́лля, -лля, -ллю, -ллям, в -ллі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)