знестямки
ЗНЕСТЯ́МКИ, присл., розм. Не тямлячи нічого, розгубившись.
Василина вхопила торбу і, як птиця, вилетіла знестямки на фургон туди, де було найгустіше дівчат (Н.-Лев., II, 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)ЗНЕСТЯ́МКИ, присл., розм. Не тямлячи нічого, розгубившись.
Василина вхопила торбу і, як птиця, вилетіла знестямки на фургон туди, де було найгустіше дівчат (Н.-Лев., II, 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)