знетерпеливитися

ЗНЕТЕРПЕЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. знетерпели́вляться; док., діал. Втратити терпіння.

Суддя знетерпеливився. З лоскотом відсунувся з кріслом від стола й ударив кулаком книжку (Март., Тв., 1954, 121);

— Які ж бо ви! — знетерпеливився отець Савчук. — Коли хочете заборонити вінчання свого сина з Танасійовою Марійкою і знаєте про якусь перепону, то мусите про неї сказати (Круш., Буденний хліб.., 1960, 223).