знетямлено

ЗНЕТЯ́МЛЕНО, розм., рідко. Присл. до знетя́млений 2.

Міни густо закущувалися вибухами по всій улоговині, гурти німців знетямлено шарахалися між ними (Гончар, І, 1954, 341);

Люди схоплювалися й знетямлено терли очі. Небо над їхніми головами гриміло моторами (Загреб., Європа 45, 1959, 245).

Значення в інших словниках

1. знетямлено — знетя́млено прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. знетямлено — розм., рідко. Присл. до знетямлений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови