знецінення

ЗНЕЦІ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. знеціни́ти і стан за знач. знеціни́тися.

Через знецінення монети та через дорожнечу яничари почали крамарювати і головним чином довозити кіпрське вино (Тулуб, Людолови, II, 1957, 462);

Трагедія помсти, трагедія гуманізму, трагедія XVII віку, сутність якої — знецінення людського життя, розкривається [в «Гамлеті»] як битва за високу гідність людини (Рад. літ-во, 3, 1964, 94).

Значення в інших словниках

1. знецінення — знеці́нення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. знецінення — -я, с. Дія за знач. знецінити і стан за знач. знецінитися. Знецінення акцій — падіння курсу акцій, обумовлене несприятливою кон'юнктурою ринку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знецінення — Знеці́нення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)